Болоньєз

Опис

Від зовнішнього вигляду болоньєзе можна отримати колосальне естетичне задоволення. Собаки болоньєз мають густу красиву шовковисту шерсть білого кольору, переважно без плям і відтінків. На тлі білої шерсті виблискують темні очі та чорна мочка носа, які надають болонським бішонам ефектний вигляд. Болонський бішон – це кремезна порода компактних розмірів. Корпус болоньєзе має квадратні обриси. Голова вихованця кругла, морда злегка плеската, вуха високо посаджені, висячі. Лапи собаки середньої довжини та пропорційні розміру корпусу. Хвіст вихованця короткий і трохи зігнутий. Попри мініатюрну статуру, болоньєз має сильні щелепи. Його очі великі та круглі, та практично завжди виблискують цікавістю

Характер

Якщо можна уявити собі ідеальний характер для кімнатного собаки, то це буде характер болоньеза. Дуже добрі, розумні, веселі, але при цьому ненав'язливі, вони готові супроводжувати свого господаря скрізь: чи то похід до магазину, чи поїздка за місто, чи вечір перед телевізором. Болоньєзи щасливі від спілкування з людьми, але це не означає, що вони наполегливо вимагатимуть, щоб їм приділяли увагу. Собачки чудово уживаються з іншими домашніми тваринами, головне, стежити, щоб кіт, який часто перевершує розмірами собачку, не образив болоньеза. Завдяки тому, що ці болоночки не такі активні, як, наприклад, пуделі або джек-рассел-тер'єри, вони стали ідеальними собачками для людей похилого віку, які не мають сил на довгі рухливі ігри зі своїми вихованцями, зате люблять вести з ними розмови та бути поряд, а собачкам тільки того й треба.

Походження

Країна походження: Італія

Історія породи болоньєз налічує багато століть, а її походження покрито таємницею. Батьківщиною болоньєзе, вони ж болонські бішони, називають місто на півночі Італії – Болонью. Саме звідси вихованець отримав свою назву. Заведено вважати, що собаки болоньєз є нащадками мальтійської болонки. Перші згадки про собак, які за описом схожі на болонського бішона, датуються V ст. до н.е. В епоху Відродження болонські бішони були фаворитами італійських аристократів. Існує легенда, що останній король Італії Умберто подарував вихованця цієї породи принцесі Бельгії – Хосе, на її день народження. А флорентійський банкір Козімо Медічі відправив болонських бішонів кільком багатим і впливовим сім'ям Брюсселя. До початку XIX століття популярність болонських бішонів впала, вони почали зникати. Щоб виправити ситуацію, кілька заводчиків, зокрема, великий шанувальник цієї породи Джан Франко Джаннеллі повернув популярність болоньєзе. З тих часів, болонським бішонам вдалося підкорити та завоювати любов європейців.